В метро їде чоловік і з сумом думає:
— Життя — туга, дружина — відьма, друзі — негідники, родичі — покидьки…
За його плечем все це ангел-хранитель записує і говорить про себе:
— Треба ж, завжди тільки похмурі бажання, але виконувати треба.
Вип’ємо ж за правильні бажання!

 

 

Дорогі мої, нехай буде щасливою цю мить! Адже кожна мить — це і є наше життя! За кожну мить життя!

Запорукою успіху хорошого застілля є дуже простий порядок дій. Наливаємо, випиваємо і продовжуємо гуляти!

Давайте вип’ємо за радість! Нехай це буде єдине, що приходить в наше життя без запрошення!

Між людським життям і шведським столом є якась схожість. Деякі беруть від життя, скільки захочуть, інші беруть, скільки зможуть, треті — скільки дозволить совість, а четверті — наскільки вистачить нахабства. Але правило для всіх одне — нічого з собою не можна забирати. Вип’ємо за загальну рівність!