Твоя усмішка – світ в моїх очах,
Серце б’ється, коли ти поруч знов.
Люблю тебе, моя зіронько ясна,
Ти – мій рай, моя вічна любов!

 

 

Твоя усмішка — мов світло,
У душі моїй розквітло.
Я кохаю — чисто, щиро,
Моє серце — твоє, мила.

Твоя посмішка – як сонце ясне,
Яка ж ти мила і прекрасна.
Люблю тебе, моя зірко ясна,
Ти – мій рай, моя вічна весна!

Моя любов, ти всіх дорожча,
Найбільш прекрасна на землі,
Адже, по-іншому не можна,
Я бачу щастя лиш в тобі!

Нехай у нас з тобою вічно
Любов в серцях буде царити!
Ти, моє сонце, бездоганна,
Тебе завжди буду любити!

Палають серце і душа,
І від думок оцих нема рятунку.
Люблю тебе, красуня неземна,
Любов моя – найвищого гатунку!

Красива, щира, ніжна і свята,
Осяюєш моє життя.
Ти втілення і ласки і добра,
Моя душа уся твоя!

 

 

Зізнатись хочу я тобі,
Що снишся часто ти мені.
Хочу зізнатись, що люблю,
Життя без тебе – не стерплю.

Коли ввійшла в моє життя,
Подумав я: «Ну все, попав!».
Нікого ще так не кохав,
Твоя душа тепер мій рай.

Стріла любові попала в серце,
Тепер навік я тільки твій,
Тобі відкрив я в душу дверці
І ти свої, прошу, відкрий!

Любов мою кордони не лякають,
Адже ти світ мій, ти мій океан!
Ти та, з ким серце цвітом розквітає,
Нехай же вічним буде наш роман!