Оригінальні Кавказькі тости - сторінка 2

Один східний мудрець запитав свого гостя про те, яка різниця між очима і вухами. Той замислився і не знайшов, що йому відповісти. Тоді мудрець сказав: «Чуємо ми не завжди правду, а от очі обдурити неможливо. Вип’ємо ж за те, щоб кожен чув, що бачить. Давайте жити чесно!

Нехай іде все нерівно, важко, але ми впораємося з будь-яким завданням. Адже головна підтримка – у нас самих! Вип’ємо за це!

Якось східний мудрець поділився зі мною своїми спостереженнями. Він сказав, що закохані кохають одне одного лише тому, що вже добре вивчили. З цим висловом не можна не погодитись, адже це тільки спочатку ми закохуємося у зовнішність, і якісь вчинки. Вип’ємо за те, щоби ми були щасливі з тими, кого любимо!

Хтось багато каже, а хтось багато робить. Вип’ємо за те, щоб у житті була рівновага та баланс — робити те, що кажеш!

Давайте вип’ємо за справжніх джигітів, які, навіть не дивлячись на те, що знають, що сексу з жінкою не передбачається, ніколи не відмовлять красивій дівчині у допомозі та захисті. Бо знають, що є ще у світі надія, теорія ймовірності та теорія відносності. Не пощастило цього разу, пощастить іншого! Хай живе математика і наймудріший Ейнштейн!

Роби добре діло і будеш заохочений. Вип’ємо за те, щоб нас ніколи не спіткала ненависть і недоброзичливість до людей. За мирне життя!

В одному гірському аулі жив Осел. З господарем йому пощастило: той його годував, напував і сильно роботою не завантажував. І все було б чудово, так, ось, осляча порода частенько брала своє. Іде Осел, і легко йому й добре, та ось встане й упреться, просто так. Господар все менше і менше йому доручає, а вперта тварина все нахабніша і нахабніша. Не витримав такого джигіт і продав худобу на каменоломні. Уже там і працювати довелося тяжко, і не впертись – батіг напоготові. Так вип’ємо ж за те, щоб вчасно зупиняти свій характер, щоб не прославитися Ослом і не злякати щастя.

Навіть якщо ми очікуємо на несподіване, то це наш вибір. Келих за те, щоб очікування не були марними!

Одного разу один горець високо-високо у горах захотів літати так само високо та красиво як орел. Довго ходив і думав, як би злетіти в небеса. І придумавши спеціальний пристрій розбігся і стрибнув з скелі в обрив, сподіваючись на те, що полетить. Але його пристрій не спрацював і він розбився об каміння. Тож давайте вип’ємо за те, щоб наші мрії і бажання не змушували нас ризикувати всім і робити необдумані вчинки.

Як то кажуть, хто не працює, той не їсть! Вип’ємо за роботу на повний шлунок!

Якось, дуже високо в горах було таке солодке і чисте повітря, що воно сп’яніло від власної крутості і одразу зіпсувалося. Багато джигітів намагалися навчити його, але були отруєні, вдихаючи його. Тож давайте вип’ємо за те, щоб не повторювати його долю і п’яніти тільки від щастя. Ну, і зовсім небагато, від хорошого алкоголю в добрій компанії друзів.

Кажуть, якщо не обдуриш — не проживеш. Вип’ємо за те, щоб завжди можна було знайти вихід із ситуації без обману та брехні. За чесність!

За те, щоб у коханні щастило, як щастить дурням. А дурням завжди щастить!

В одному маленькому, але гордому гірському селищі жив прекрасний юнак, який мріє про щастя. Він вирушив у далеку дорогу і всюди шукав ту, що стане його долею. Однак, у світі не знайшлося відповіді на його благання. Тоді юнак повернувся додому оплакати свою долю і, крізь сльози горя, роздивився ту саму, в особі, що підросла під час його подорожі, сусідки. Тож давайте вип’ємо за те, щоб нам вистачило сил не соромитися очищаючих сліз і дочекатися свого щастя.

Люди з Кавказу — найжиттєрадісніші, дружні та гостинні люди. Тому вони є довгожителі. Бажаю всім довгих років життя, міцного здоров’я.

Нехай кожен із нас буде наче гірський орел, такий самий впевнений у собі, швидкий і спритний. Впевненості нам по життю та цілеспрямованості!

Давайте вип’ємо за кавказьке здоров’я, яке ніколи не підведе, за стійкість духу та волелюбність, як у настирливого гірського орла!

Хто не бачив гір Кавказу, багато втратив. Тільки справжні горяни можуть оцінити нічне небо у горах, посипане зірками. Вип’ємо за те, щоб не на самоті насолоджуватися чарами кавказької ночі!

Давайте вип’ємо за те, щоб життя було як на Кавказі: довгим, щасливим і наповненим яскравими подіями! Вип’ємо за п’янке серце любов і оповиту легкістю душу!

Бажаю кожному з нас бути волелюбним та рішучим, як гірський орел. Нехай здоров’я буде міцним, як гарне витримане вино. Нехай щастя буде вищим за гір!

Помолимося за батьків. За їхнє здоров’я, за їхнє довголіття, подякуємо Богові за те, що вони у нас є. Поки живі наші батьки, ми багаті.

Народ Кавказу – сильний, сміливий, здоровий та дружний народ! Тож давайте вип’ємо за те, щоб цей приклад для нас був не лише прикладом, а й реальністю в нашому житті — ми так само будемо щасливими, здоровими і ніщо не зможе нас зупинити!

Здавна вважалося, що кавказці мають богатирське здоров’я і довголіття. Бажаю нам усім жити стільки, скільки кожен із нас собі забажає!

Давайте вип’ємо за те, щоб життя кипіло, щоб здоров’я не підводило, щоб були довгими літа! Нехай у наші будинки ніколи не приходить біда!

Всім відомо, що на Кавказі найбільше довгожителів. Так піднімемо ж келихи за нескінченні роки бадьорого та веселого життя!

Бажаю кожному бути на своєму місці, почуватися комфортно, бути успішним у всьому, займатися улюбленою справою, і ніколи не забувати своє коріння, своїх батьків, свій народ.

Щастя полягає в люблячій та відданій сім’ї, довгих роках життя як на Кавказі та достатком радісних новин! За це й вип’ємо.

Щоб любов була п’янкою і міцною, як пляшка кавказького дорогого вина, а життя довгим і щасливим! Вип’ємо ж до дна за чудове життя!

Наші вчинки зазвичай свідчать про нашу мудрість. Тож нехай наші вчинки завжди процвітають. А відповідно і наша мудрість.

Колись давно один дуже гордий баран відбився від своєї зграї. Але так сталося, що саме в цей час у горах піднявся сильний вітер. Усі барани збилися в купу і вистояли перед ураганом, а той, що гордо пішов, не зміг протриматися того вечора і впав з гори. Тож нехай кожен із нас цінує своїх друзів і завжди буде готовий підставити своє плече другу!

Давайте вип’ємо за те, щоб жити як на Кавказі — довго, щасливо та гідно. Щоб чоловіки були сміливими та мужніми, а жінки вірними та щирими! Вип’ємо ж!

Бажаю жити з достатком у сім’ї, добрим серцем та міцним здоров’ям, як на Кавказі! Вип’ємо за нас!

Давайте вип’ємо за те, щоб здоров’я було міцним, як у кавказців, щоб душа не старіла, щоб були довгими роки. Бажаю прожити гідно всі наші роки!

На Кавказі живуть найміцніші люди, здорові, і загалом довгожителі. За них, за їхнє велике бажання жити і любов до життя.

Як кажуть аксакали, у житті людина повинна уникати двох типів людей: тих, яким вона не потрібна, і тих, які не потрібні їй. Так піднімемо келихи за всіх нас, які сидять за цим святковим столом. Нехай кожен з нас завжди буде неодмінно комусь потрібен!

Старий мудрець одного разу промовив вагомі слова: «У житті кожної людини завжди є два шляхи. І якщо ви сумніваєтеся, яким вам йти — зупиніться і не йдіть ні по одному. Давайте вип’ємо за наше з вами розуміння моменту, коли треба зупинитись!

Як вулкан, наймогутніший, щоб у вас кипіла кров. Як ураган найсильніший у вас літали думки. Щоби ваші мрії завжди Бог чув. Як у небі світить сонце, нехай душа ваша світиться. І нехай ваше найпотаємніше бажання справдиться!

Один дурний і гордий баран так сильно хотів бути найкращим у своїй зграї, що видерся на найвищу вершину найвищої гори. Почався сильний вітер, усі барани згуртувалися в череду і встояли, але той баран, на жаль, був один і не зміг встояти перед силою вітру. З його черговим поривом він полетів в ущелину і розбився. Тож вип’ємо за те, щоб у нашій компанії не було таких баранів, а ми були єдиним колективом.

Високо в горах, де небо таке прозоре, що навіть удень видно зірки, а повітря таке чисте, що його можна пити як божественну амброзію, жив один молодий юнак. Жив він у далекому гірському аулі і ніколи не спускався до долини. Був він сильний, могутній і казково здоровий. У його руках металеві підкови гнулися як м’яка глина, а на плечах вільно поміщався найбільший баран із отари його батька. Але настав час юнакові здобути освіту і вирушив він у великий світ. Через недовгий час, прийшов батькам в аул лист, що юнак сильно захворів. Тож давайте вип’ємо за імунітет, бо в нашому світі стільки зарази, що для того, щоб у ньому вижити — у ньому треба народитись і жити!

Далеко – далеко між горами протікає ріка життя, любові та благодаті. І до неї дуже важко дістатися. Бажаю вам скупатися в цій річці і знайти всесвітнє щастя у своє життя. І напитися цієї води живою і пробудити в душі кохання!

Чим довше витримане вино, тим воно насиченіше і багатше на смак. Давайте ж вип’ємо за те, щоб і наше життя з роками ставало ще кращим. Давайте жити зі смаком!

Дочка мала два яблука, мати попросила одне дати їй. А дочка взяла і обоє надкусила… Мати вже подумала, що її дочка зовсім не любить. Але дочка простягла до мами одне яблуко і каже: «Ось, мамо, це найсмачніше». Вип’ємо за те, щоб ми знали, що навіть якщо нам здається, що трапилося погане, це може бути на благо нам. Не поспішайте з висновками!

На Кавказі, кажуть, найбільше довгожителів. Вчені всі списують це на гірське повітря, а я думаю, що річ в іншому. У горах не вижити без поваги: до старших, до природи, до Батьківщини. Людині, яка має повагу, не соромно ходити землею хоч 100 років. Так вип’ємо за те, щоб прожити життя не просто довго, а ще й гідно!

Найголовніші в житті людини люди — це ті, хто подарував їй життя, це її батьки. І якщо людина поважає, любить і шанує своїх батьків, у неї завжди все буде добре, Бог благословить її за це. Ну а якщо забути і погано відгукуватися про маму чи тата, то людина шукатиме своє щастя і не розумітиме, що воно починається там, де почалося життя. За батьків, за наше джерело благополуччя у всьому.

Всім відомо, що на Кавказі не одне гуляння не обходиться без тосту за жінок. Давайте піднімемо келихи за чарівних і мудрих представниць прекрасної статі, що знаходяться поряд з нами.

Високо в горах, де небо обіймається з вершинами гір, жив великий мудрець. Його мудрість була така велика і відома, що радитися з ним приходили найголовніші вожді навколишніх племен, і ніколи вони не були розчаровані в його порадах. Але одного разу велике лихо прийшло в одне з навколишніх сіл, почали вмирати домашні тварини. І ніхто не міг зрозуміти причини цього нещастя. І тоді старійшини вирішили звернутися за допомогою до мудреця. Вислухав їх мудрець і сказав: Це вам, шановні, до ветеринара треба! Тож давайте вип’ємо за те, щоб кожен займався своєю справою, і якщо у вас виникає проблема, звертайтеся до профільного фахівця! За спеціалістів свого профілю!

Якось одна дуже мудра людина нічого не сказала.

Високо в горах, серед прекрасних гірських пейзажів, де хмари чіпляються своїми пасмами за білі вершини, на розкішній галявині, повній смарагдової траві, жив-був один гірський козел. І поводив цей козел себе так, як справжнісінький козел – весь час репетував не своїм голосом і норовив когось підчепити на роги або зачепити своїм кудлатим боком. Був він настільки злий, що настав той день, коли довкола зовсім нікого не залишилося. І тоді козел захирів від смутку та здох. І ще довго-довго його самотні кісточки біліли серед прекрасної долини. Тож давайте ж вип’ємо за те, щоб яка б нас не оточувала природа, ми ніколи не були б цапами! Тому що козли вмирають на самоті!

Якось одного мудрого гірського старця запитали: «Чому людина не літає, як птах?». На що мудрець відповів: «Кожен літає по своєму, думки – найкращі крила для людини!» Тож давайте вип’ємо за аеродинаміку, яка дає людині можливість стати подібною до птаха!

Одного разу, один володар далеких країн, переодягся в простолюдина і спустився в аул, подивитися, як живуть місцеві жителі, та й щоб обрати собі дружину. Сподобалися йому троє дівчат. Запросив він їх у палац, сказавши, що владика шукає собі ту, з якою розділить трон. Дві дівчини прийшли в призначений час, одягнені в найдорожчі оздоблення, а третя так і не з’явилася. На другий день він знову спустився в аул, дізнався, де проживає дівчина і прийшов до неї додому. Дівчина проживала в найбіднішому будинку та у величезній родині. Цар запитав, чому вона не прийшла до його палацу, чому не захотіла стати дружиною, стати багатою? Дівчина відповіла, що сім’ю, кохання, честь та щастя неможливо купити ні за які гроші світу. Так, вип’ємо ж друзі за те, щоб сім’ї були в порядку, щоб нас любили не за наш заробіток, а за нашу душу, щоб щастя було в кожному домі, і щоб ніхто не сумнівався в нашій честі!